ЛІТ, ТУ,

Літ, ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 371.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЛІ́ТІСЬ →← ЛІСУ́НКА, КИ,

T: 146